Бюро комплексного аналізу та прогнозів

С.М.Дяченко Голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів, С.В.Хоперський, незалежний експерт

До останнього часу в більшості технологічно розвинутих країн проблема проблеми організації побутового, технологічного та спеціального (інформаційного, рекламного, художньо-естетичного) освітлення як правило розглядалась як проблема фінансова та вузькотехнологічна. В якості основних показників успішності рішення якої розглядались витрати електроенергії на одиницю площі комфортно освітленого приміщення та його надійність в плані безперебійності забезпечення життєдіяльності та виробничих потреб людини, колективу або населеного пункту.

По мірі удосконалення та впровадження світлодіодної техніки та виробничих технологій, які дозволяють досягти світловіддачі понад 120-150 люмен на Ватт в одиничному освітлювальному елементі та його живучості понад 10-12 років неперервної експлуатації, проблема освітлення виходить із суто енергетичної сфери до сфери якості життя людини, тобто в організації соціального та побутового комфорту.

До останнього часу в більшості технологічно розвинутих країн проблема проблеми організації побутового, технологічного та спеціального (інформаційного, рекламного, художньо-естетичного) освітлення як правило розглядалась як проблема фінансова та вузькотехнологічна. В якості основних показників успішності рішення якої розглядались витрати електроенергії на одиницю площі комфортно освітленого приміщення та його надійність в плані безперебійності забезпечення життєдіяльності та виробничих потреб людини, колективу або населеного пункту.

По мірі удосконалення та впровадження світлодіодної техніки та виробничих технологій, які дозволяють досягти світловіддачі понад 120-150 люмен на Ватт в одиничному освітлювальному елементі та його живучості понад 10-12 років неперервної експлуатації, проблема освітлення виходить із суто енергетичної сфери до сфери якості життя людини, тобто в організації соціального та побутового комфорту.

На сьогодні в Україні до 25-30% валових енерговитрат припадає на різні види освітлення. Масове впровадження світлодіодних засобів освітлення може скоротити цей обсяг у 6-8 разів. Це разом із кумулятивними ефектами може спричинити зростання ВВП на 1,5-2 %.

В усьому світі в цілому частка світлодіодних освітлювальних приладів складає на сьогодні до 5%, а в деяких розвинутих країнах до 15%. В Україні в 2013р. Частка світлодіодних приладів у зовнішньому освітленні складала 1,4%, а для внутрішньодомового - 0,4%.

На сьогодні в Україні більш ніж 70 компаній заявили себе як виробники світлодіодної техніки, а 8 об`єднались в Асоціацію виробників світлодіодної техніки. Здійснюються розробки нових зразків приладів, деякі з яких перевершують зарубіжні аналоги. Здійснюється експорт.

Але впровадження світлодіодної техніки в країні на сьогодні здійснюється повільно і її виробники здебільшого простоюють без серйозних замовлень.

Які ж причини стоять на перешкоді інтенсивному впровадженню світлодіодних освітлювальних приладів.

Їх умовно можна поділити на об`єктивні та суб`єктивні.

До об`єктивних відносяться наступні:

1.     Основними споживачами систем освітлення є комунальні підприємства які мають повний комплекс бюджетних проблем. В сфері освітленняці проблеми вже довели до справжнього зубожіння комунальних освітлювальних мереж та обладнання до тої міри, що встановлення новітніх світлодіодних освітлювальних приладів на разі веде не до економії електроенергії та трудовитрат на обслуговування, - а до їх суттєвого зростання. Ця протиприродна ситуація виникає тоді, коли на місце недіючих, або задіяних з заздалегідь порушеними нормативами освітлення старих пристроїв, встановлюються нові світлодіодні, що відповідають за параметрами всім сучасним будівельним та санітарним нормам. Крім того, їх встановлення супроводжується заміною застарілих елементів інфраструктури: столів, кабельного господарства, систем управління та інше. Взагалі нові світильники для економії можуть просто не включати, або ввести режим горіння 1-2 годин на добу.

2.     На перепоні впровадженню світлодіодних освітлювальних систем стоять будівельні норми, точніше - відсутність світлодіодних приладів в діючих нормах, а також і сама державно-комунальна система впровадження. Комунальні керівники - замовники ризикують стати винними у впровадженні світлодіодних світильників перед цілим рядом контролюючих органів, що не мають у розпорядженні зрозумілої нормативної бази.

3.     Не завжди якість пропонованих на ринку світильників(не світлодіодів) реалізує можливості світлодіодних технологій. Це дає можливість обладнанню на базі деяких найбільш досконалих технологій старого покоління, наприклад ДНАТ, успішно конкурувати із світлодіодними освітлювальними приладами.

Суб'єктивні причини:

1. Держава у своїх програмах намагається підтримати вітчизняних виробників, споживачі ж намагаються отримати найбільш дешевий товар.

При цьому вітчизняні виробники, які не можуть отримати велике замовлення і відповідно налагодити масове виробництво, змушені виробляти невеликі партії за попередніми замовленнями без організації сервісних центрів на місцях. За таких умов іноземні, перш за все - китайські виробники мають цінові переваги.

2. До того ж споживачі не розраховуються і в результаті більшість поточних проектів перетворюються на нескінченні судові та арбітражні процеси.

Можливим шляхом вирішення головної проблеми - фінансової є застосування спеціальних фінансових інструментів, таких як лізинг, товарний кредит, оренда, розстрочення платежів. Для цього створюються спеціалізовані організації. Однак на шляху їх використання існують численні перешкоді. В тому числі і законодавчі.

Наприклад Закон України Про фінансовий лізинг не розглядає лізинг як інструмент інвестування, що різко ускладнює реалізацію інвестиційних проектів шляхом лізингу.

Що стосується інших інструментів, то тут на першому місці - проблеми погашення заборгованості. Наприклад бюджетний кодекс приписує використовувати бюджетні кошти виключно у відповідності із бюджетною строчкою. Але що робити бюджетним закладам із платежами, які виникають у майбутніх періодах, а не в рік, на який розповсюджується даний Закон про Державний бюджет.

В результаті втрачається головна перевага світодіодної техніки - можливість погашення її вартості за рахунок економії енергії, яка виникає.

Державна політика передбачає преференції для світлодіодного освітлення. Існують та успішно реалізується державна науково-технічна програма впровадження систем освітлення на основі світлодіодної технології. Але чи буде отриманий економічно та соціально значущий ефект у розвиток успіхів цієї програми?

Нажаль, вона продемонструвавши потенціал вітчизняних виробників світлодіодної техніки, не вирішила існуючих проблем, зазначених вище. В результаті вітчизняні виробники після завершення програми так і не зможуть отримати суттєві за розміром та фінансовим результатом замовлення, які нададуть наступний поштовх для розвитку цієї галузі в країні.

Таким чином запорукою успіху розвитку виробництва та застосування світлодіодної техніки в Україні є впровадження сучасної державної політики регулювання цієї галузі. Вона повинна поєднувати у собі стимули до енергозбереження,  гнучкі механізми підтримки вітчизняного виробника, а також пропагандистську роботу, спрямовану на подолання суспільних стереотипів та інерційності.

С.М.Дяченко Голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів

С.В.Хоперський, незалежний експерт