Бюро комплексного аналізу та прогнозів

КОСТЮКОВСЬКИЙ Б.А., канд. техн. наук, ЛЕЩЕНКО І.Ч., канд. техн. наук, СПІТКОВСЬКИЙ А.І., канд. біол. наук, ІВАНЕНКО Н.П., канд. техн. наук 

Незважаючи на те, що процеси лібералізації в електроенергетиці йдуть вже більше 25 років, наукового обґрунтування доцільності цього процесу та оцінок ефективності впровадження ринкових моделей діяльності ще немає. Це робить актуальною наукову проблему формування теоретичних засад оцінки ефективності різних моделей регулювання діяльності в електроенергетиці та розробки методів такої оцінки, вирішенню якої присвячена дана стаття.
В ній наведено теоретичні засади та методи оцінки ефективності різних моделей організації регулювання діяльності в електроенергетиці, які розроблені з використанням методології траєкторного підходу до дослідження великих систем енергетики на основі урахування особливостей розвитку та функціонування ОЕС та специфіки різних моделей регулювання ринку електроенергії, зокрема ціноутворення та механізмів формування генеруючих потужностей. Визначено необхідність прийняти в якості критеріїв такої оцінки можливість в межах певної моделі регулювання гарантовано забезпечувати баланс потужності в ОЕС (необхідна умова) та мінімальність рівня середніх цін на електроенергію для споживачів при економічно обґрунтованих цінах на виробництво електроенергії.
Доведено, що впровадження ринкових моделей регулювання було і є недоцільним, бо маловірогідні позитивні ефекти від їх впровадження мають тимчасовий характер, а з плином часу, для забезпечення надійності електропостачання, необхідним є повернення до управління розвитком та функціонуванням ОЕС на базі централізованої системи обґрунтування та прийняття рішень, що фактично потребує повернення до монопольних моделей регулювання діяльності в електроенергетиці. При цьому, середній рівень цін на ринку електроенергії при ринкових моделях суттєво вищий, ніж при монопольних.
Тому рішення стосовно запровадження ринкових моделей регулювання діяльності в електроенергетиці було помилковим, бо не враховувало специфічні особливості розвитку та функціонування електроенергетики, що і показано в статті. Подальша лібералізація ринку електроенергії в Україні шляхом впровадження моделі ринку на базі двосторонніх договорів та балансуючого ринку не доцільна, що проілюстровано, зокрема, кількісними оцінками наслідків впровадження Оптового ринку електроенергії в Україні для споживачів та можливих наслідків впровадження моделі ринку на базі двосторонніх договорів та балансуючого ринку для них.

Джерело: Проблеми загальної енергетики, 2012, 4(31):21-28
Рубрика: Системні дослідження та комплексні проблеми енергетики

Скачування: Повний текст (PDF)

КОСТЮКОВСЬКИЙ Б.А., канд. техн. наук, ШУЛЬЖЕНКО С.В., ХМАРА Д.О. 

Забезпечення надійного фінансування робіт по виведенню з експлуатації енергоблоків АЕС є необхідною умовою сталого функціонування та розвитку ядерно-енергетичного комплексу кожної країни, що має атомну енергетику, зокрема і України. Для ефективного вирішення питань фінансування робіт по зняттю з експлуатації, необхідно, по-перше, визначити необхідний обсяг фінансування означених робіт з урахуванням національної специфіки, по-друге, створити систему надійного забезпечення резервування відповідних коштів з мінімізацією ризиків стосовно їх достатності з урахуванням невизначеності майбутньої вартості проведення необхідних робіт, впливу інфляції, курсових ризиків тощо.
У статті зроблено аналіз і подано рекомендації стосовно резервування фінансових ресурсів для зняття з експлуатації енергоблоків вітчизняних АЕС, з урахуванням нормативних документів Міжнародного агентства атомної енергетики та міжнародної практики.
Розрахунки, виконані для двох сценаріїв розвитку атомної енергетики, дозволяють оцінити необхідний обсяг фінансових ресурсів на зняття АЕС з експлуатації. Розраховано необхідну додаткову надбавку до діючого в Україні тарифу на електроенергію від АЕС, яка надасть змогу вирішити проблему виведення їх енергоблоків з експлуатації і забезпечить сталий розвиток електроенергетики.

Джерело: Проблеми загальної енергетики, 2011, 4(27):18-23
Рубрика: Системні дослідження та комплексні проблеми енергетики

Скачування: Повний текст (PDF)

КОСТЮКОВСЬКИЙ Б.А., канд. техн. наук 

Проблема вибору критеріїв оптимізації для формування варіантів розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), які є адекватні умовам лібералізації та глобалізації енергетичних ринків, нині є вельми актуальною, бо використання традиційних критеріїв, що базуються на мінімізації приведених витрат на розвиток та функціонування ПЕК, у цих умовах стає некоректним.
З урахування означеного, в статті обґрунтовано новий підхід до формування таких критеріїв та методичні засади розробки варіантів розвитку ПЕК.
Як узагальнений критерій формування варіантів розвитку ПЕК прийнято такий, що базується на визначених у статті поняттях гранично-прийнятних цін та цінової стійкості енергетичного ринку у перспективі. Його застосування мінімізує ціни на ПЕР для споживачів, забезпечує прийнятний рівень прибутковості діяльності виробників ПЕР та максимізує стійкість одержаного рішення.
Сформовано методичні засади формування варіантів розвитку ПЕК з використанням запропонованого критерію, які передбачають розробку прогнозу у два етапи. На першому – визначаються можливості задовольнити потреби у ПЕР виключно за рахунок ринкових механізмів з урахуванням вимог енергетичної безпеки щодо джерел та обсягів імпорту ПЕР, а на другому – можливості використання механізмів державного впливу щодо розв’язання проблем енергозабезпечення, які не в змозі розв’язати ринкові механізми.

Джерело: Проблеми загальної енергетики, 2010, 2(22):5-11
Рубрика: Системні дослідження та комплексні проблеми енергетики

Скачування: Повний текст (PDF)

КОСТЮКОВСЬКИЙ Б.А., канд. техн. наук 

Прийняття поправок до Закону про електроенергетику надають високі преференції проектам впровадження відновлюваних джерел виробництва електроенергії, що може значно збільшити частку їхньої потужності в ОЕС України навіть у короткостроковій перспективі. Щодо сценаріїв розвитку енергетики, які концептуально відповідають положенням енергетичної стратегії України на період до 2030 року, сценарії її розвитку за прискореного розвитку відновлюваних джерел виробництва електроенергії (ВДВЕ) мають значно гірші не тільки економічні, а і екологічні показники — зростання вартості електроенергії для споживачів на рівні 2030 року будуть у 1,5—2 рази більшими, а загальні викиди парникових газів зростуть близько 40 %. Це зумовлено тим, що виробництвом електроенергії ВДВЕ, які використовують енергію вітру та біомасу, заміщується її виробництво на атомних електростанціях. Також зменшуються можливості впровадження споживачів-регуляторів електроенергії, які виробляють теплову енергію і мають можливість її акумулювати, через зростання цін на електроенергію. Через це, а також через необхідність резервування потужності вітроелектростанцій, погіршуються умови роботи теплових електростанцій на органічному паливі. Тому прийняття поправок до Закону про електроенергетику щодо стимулювання розвитку відновлюваних джерел виробництва електроенергії є необґрунтованим, а реалізація положень цього закону може призвести до вкрай негативних наслідків для економіки та енергетики України, погіршити екологічну ситуацію в країні.

Джерело: Проблеми загальної енергетики, 2010, 1(21):11-16
Рубрика: Системні дослідження та комплексні проблеми енергетики

Скачування: Повний текст (PDF)